ترجمة سورة القمر

Mykhaylo Yakubovych - Ukrainian translation

ترجمة معاني سورة القمر باللغة الأوكرانية من كتاب Mykhaylo Yakubovych - Ukrainian translation.


Наблизився час і розколовся місяць!

Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Справжнє чаклунство!»

Вони вважали брехунами [посланців] та йшли за своїми пристрастями, але ж кожна справа буде мати вагу!

Вже дійшли до них звістки, які відвертали їх [від невір’я]!

Досконала ця мудрість! Але ж не було їм користі від застереження!

Відверніться від них у той День, коли Глашатай закличе до неприємної речі.1

Із поглядами, опущеними додолу, вийдуть вони із могил — наче розсіяна сарана!

Вони кинуться до Глашатая, і скажуть невіруючі: «Важкий же цей День!»

Люди Нуха заперечували [посланців] ще раніше за них. Сприйняли вони за брехуна раба Нашого, сказали:«Божевільний!» — та й відштовхнули його!

Тоді він закликав до Господа свого: «Мене перемогли, тож допоможи мені!»

Ми відчинили ворота неба, і полилася звідти вода.

І Ми відкрили в землі джерела, і злилися води, як і було призначено.

Ми понесли Нуха на [ковчегу] з дощок і цвяхів,

і він плив перед Нашими очима як відплата тим, хто не увірував!

І Ми залишили його як знамення. Та де ж той, хто повчається ним?

Якою ж була Моя кара та пересторога!

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?

Адити сприйняли [посланця] як брехуна. Якою ж була Моя кара та пересторога!

Коли Ми відіслали проти них морозний вітер у сповнений лиха день.

Він зривав з місця людей, наче стовбури пальм, вирвані з корінням!

Якою ж була Моя кара та пересторога!

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?

Самудити сприйняли засторогу як брехню

та сказали: «Людина — така ж, як і ми? Якщо Ми підемо за нею, то опинимося в омані та тривогах!

Невже серед нас дано нагадування лише йому? Та ж ні, він — зверхній брехун!»

Завтра вони дізнаються, хто тут зверхній брехун!

Я надіслав верблюдицю як випробування для них! Почекай же та май терпіння!

Розкажи їм, що вода поділена між ними та верблюдицею. Тож нехай приходять пити у визначений час!

Та вони покликали свого товариша, а він схопив її та перерізав жили.

Якою ж була Моя кара та пересторога!

Воістину, Ми відіслали проти них лише єдиний глас; ось вони стали схожими на сіно, висушене для загону.

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?

Народ Люта сприйняв засторогу як брехню,

тож Ми наслали на них кам’яний дощ і врятували лише сім’ю Люта — перед світанком,

як благо від Нас. Так Ми відплачуємо тим, хто вдячний.

І він застерігав їх від Нашої сили, але вони сумнівались у пересторозі

і вимагали від нього гостей його. Але Ми позбавили зору [народ цей]! Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!

Ранок зустрів їх важкою карою!

Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!

Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?

Прийшла пересторога й до роду Фірауна.

Вони сприйняли усі наші знамення як брехню, тож Ми схопили їх хваткою Великого, Всемогутнього!

Чи ж ваші невіруючі кращі за тих? Чи, може, маєте захист, згаданий в попередніх писаннях?

Невже вони говорять: «Ми — громада, яка переможе»?

Розбито буде громаду їхню і повернуться вони спинами!

Та ж ні! Час призначений їм як строк і цей Час — найважчий, найгіркіший!

Воістину, грішники страждають і блукають в омані!

У той День їх потягнуть у вогонь обличчями додолу. «Спробуйте ж на смак дотик вогню!»

Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням.

Наш наказ — єдиний і виконується в одну мить.

Ми вже знищили схожих на вас. Та де ж той, хто повчається цим?

Все, що вони робили, міститься у писанні,

і записано там і мале, і велике.

Воістину, богобоязливі будуть у садах, серед річок,

на сидінні правди, біля Всемогутнього Володаря.
سورة القمر
معلومات السورة
الكتب
الفتاوى
الأقوال
التفسيرات

سورة (القَمَر) من السُّوَر المكية، نزلت بعد سورة (الطارق)، وقد افتُتحت ببيانِ اقتراب أمر الله؛ من تحقُّقِ وقوع الساعة وشِدَّة اقترابها، وتقسيم الناس في جزائهم إلى أهلِ الجِنان، وأهل النِّيران والخسران؛ من خلال قصِّ سِيَرِ بعض الأنبياء، وقد كان صلى الله عليه وسلم يَقرأ سورة (القمر) في عيدَيِ الفطر والأضحى.

ترتيبها المصحفي
54
نوعها
مكية
ألفاظها
342
ترتيب نزولها
37
العد المدني الأول
55
العد المدني الأخير
55
العد البصري
55
العد الكوفي
55
العد الشامي
55

* قوله تعالى: {اْقْتَرَبَتِ اْلسَّاعَةُ وَاْنشَقَّ اْلْقَمَرُ ١ وَإِن يَرَوْاْ ءَايَةٗ يُعْرِضُواْ وَيَقُولُواْ سِحْرٞ مُّسْتَمِرّٞ} [القمر: 1-2]:

عن أنسِ بن مالكٍ رضي الله عنه، قال: «سألَ أهلُ مكَّةَ النبيَّ ﷺ آيةً، فانشَقَّ القمرُ بمكَّةَ مرَّتَينِ؛ فنزَلتِ: {اْقْتَرَبَتِ اْلسَّاعَةُ وَاْنشَقَّ اْلْقَمَرُ} [القمر: 1] إلى قولِه: {سِحْرٞ مُّسْتَمِرّٞ} [القمر: 2]، يقولُ: ذاهبٌ». أخرجه الترمذي (٣٢٨٦).

* قوله تعالى: {يَوْمَ يُسْحَبُونَ فِي اْلنَّارِ عَلَىٰ وُجُوهِهِمْ ذُوقُواْ مَسَّ سَقَرَ ٤٨ إِنَّا كُلَّ شَيْءٍ خَلَقْنَٰهُ بِقَدَرٖ} [القمر: 48-49]:

عن أبي هُرَيرةَ رضي الله عنه، قال: «جاء مشرِكو قُرَيشٍ يُخاصِمون رسولَ اللهِ ﷺ في القَدَرِ؛ فنزَلتْ: {يَوْمَ يُسْحَبُونَ فِي اْلنَّارِ عَلَىٰ وُجُوهِهِمْ ذُوقُواْ مَسَّ سَقَرَ ٤٨ إِنَّا كُلَّ شَيْءٍ خَلَقْنَٰهُ بِقَدَرٖ} [القمر: 48-49]». أخرجه مسلم (٢٦٥٦).

* سورة (القمر):

سُمِّيت سورةُ (القمر) بذلك؛ لافتتاحها بذكرِ انشقاق القمر، وهي معجزةٌ من معجزات النبي صلى الله عليه وسلم.

* كان صلى الله عليه وسلم يقرأ سورة (القمر) في عيدَيِ الفطر والأضحى:

عن عُبَيدِ اللهِ بن عبدِ اللهِ: «أنَّ عُمَرَ بنَ الخطَّابِ سألَ أبا واقدٍ اللَّيْثيَّ: ما كان رسولُ اللهِ ﷺ يَقرأُ في الفِطْرِ والأضحى؟ قال: كان النبيُّ ﷺ يَقرأُ بـ {قٓۚ وَاْلْقُرْءَانِ اْلْمَجِيدِ}، و{اْقْتَرَبَتِ اْلسَّاعَةُ وَاْنشَقَّ اْلْقَمَرُ}». أخرجه ابن حبان (2820).

1. المقدمة (١-٥).

2. إنذارٌ ووعيد (٦-٨).

3. عاقبة قوم نوحٍ (٩-١٧).

4. عاقبة عادٍ (١٨-٢٢).

5. عاقبة ثمودَ (٢٣-٣٢).

7. عاقبة قوم لوطٍ (٣٣-٤٠).

8. عاقبة المكذِّبين من آلِ فرعون (٤١-٤٢).

9. تعقيبٌ وختام (٤٣-٥٥).

ينظر: "التفسير الموضوعي لسور القرآن الكريم" لمجموعة من العلماء (7 /515).

مقصدُ السورة بيانُ أمر الساعة، وتحقُّق وقوعها، وشدة قُرْبه، وإثباتُ الجزاء للمؤمنين بالجنان، وللكافرين بالنِّيران والخسران، ويشير ابن عاشور إلى مقصدها بقوله: «تسجيل مكابَرة المشركين في الآيات البيِّنة.

وأمرُ النبي صلى الله عليه وسلم بالإعراض عن مكابَرتهم.

وإنذارُهم باقتراب القيامة، وبما يَلقَونه حين البعث من الشدائد.

وتذكيرهم بما لَقِيَتْه الأُمَمُ أمثالهم من عذاب الدنيا لتكذيبهم رُسُلَ الله، وأنهم سيَلقَون مثلما لَقِيَ أولئك؛ إذ ليسوا خيرًا من كفار الأمم الماضية.

وإنذارهم بقتالٍ يُهزَمون فيه، ثم لهم عذابُ الآخرة، وهو أشد.

وإعلامهم بإحاطة الله علمًا بأفعالهم، وأنه مُجازيهم شرَّ الجزاء، ومُجازٍ المتقين خيرَ الجزاء.

وإثبات البعث، ووصف بعض أحواله.

وفي خلال ذلك، تكريرُ التنويه بهَدْيِ القرآن وحِكْمته». "التحرير والتنوير" لابن عاشور (27 /166).

وينظر: "مصاعد النظر للإشراف على مقاصد السور" للبقاعي (3 /40).