ترجمة سورة الواقعة

الترجمة الأوكرانية

ترجمة معاني سورة الواقعة باللغة الأوكرانية من كتاب الترجمة الأوكرانية.
من تأليف: د.ميخائيلو يعقوبوفيتش .

Коли настане невідворотна Подія
то ніхто не заперечуватиме приходу її
Вона принижує та підносить
Коли здригнеться земля
коли гори розколються на шматк
і стануть розсипаним пилом
то ви станете трьома групами
Одні люди праворуч — хто ті, що праворуч
Одні люди ліворуч — хто ті, що ліворуч
А ті, що попереду — будуть попереду
Вони і є наближеними
які перебувають в садах насолоди
Багато хто з них — перші покоління
а меншість — наступні
На ложах оздоблени
вони лежатимуть одне навпроти одного
а обходитимуть їх вічно молоді юнак
із чашами, глеками та кубками з джерельним напоєм
від якого не болить голова та від якого не хмеліють
Там плоди, які вони вибирають
пташине м’ясо, якого вони побажають
та чорноокі
схожі на приховану перлину
Ось винагорода за те, що чинили вони
І не почують вони там ні марнослів’я, ні гріховних розмов
а лише слова: «Мир! Мир!
Люди праворуч — хто ті, що праворуч
Вони будуть серед лотосів, позбавлених шипів
під бананами, на яких рядами висять плоди
у широких затінках
серед розлитих во
і багатьох плодів
яких завжди вдосталь, і вони під рукою
Їм — піднесені килими
воістину, Ми створили їх ще ра
і зробили їх цнотливими
люблячими однолітками
Це для тих, хто праворуч
Багато хто з них — із перших поколінь
а багато хто — із наступних
Люди ліворуч — хто ті, що ліворуч
Під палаючим вітром, у окропі
У затінку чорного диму
ні прохолоди їм, ні блага
Раніше, перед цим, вони розкошували
були впертими у своєму гріх
і говорили одне одному: «Невже, коли ми помремо та перетворимося на прах і кістки, ми справді воскреснемо
або наші батьки?
Скажи: «Воістину — і перші, і останні поколінн
справді будуть зібрані в певному місці, у визначений день!
А потім ви, о ті, хто блукає та заперечує правду
будете їсти плоди із дерева заккум.
____________________
«Прокляте дерево», яке росте із середини пекла, і слугуватиме їжею для грішників (див. сура «Вишикувані», аяти 62-65).
Ви неодмінно будете наповнювати ними свої черева
а запиватимете все це окропом
і питимете як спраглі
Отак нагодують їх в Судний День
Ми створили вас. То чому ви не визнаєте [воскресіння]
Чи ви не бачили того сім’я, яке виділяєте
Це ви творите його чи це Ми творимо його
Ми розподілили серед вас смерть, і ніхто не випередить На
у тому, щоб замінити вас схожими на вас та створити такими, про яких ви й не відаєте
Ви вже знаєте про перше творіння. Чому б вам не пригадати
Чи бачили ви те, що ви сієте
Ви пророщуєте його чи це Ми пророщуємо його
Якби Ми побажали, то перетворили б його на порох, і ви залишилися би здивованими
«Ми зазнали збиткі
і не залишилося їжі в нас!
Чи ви бачили воду, яку ви п’єте
Це ви посилаєте її з дощової хмари чи це Ми посилаємо
Якби Ми побажали, то зробили б її гіркою. Чому ж ви невдячні
Чи ви бачили вогонь, який висікаєте
Чи це ви вирощуєте дерево для нього чи Ми вирощуємо його
Ми зробили його нагадуванням та поміччю подорожнім
Тож прославляй ім’я твого великого Господа
Та ж ні! Клянуся місцями заходу зірок
І ця клятва — якби ви тільки знали — клятва велика
Воістину, це — Преславний Коран
захований у Книзі
Торкаються його лише очищені
Зісланий від Господа світів
Невже ви не вірите в цю розповід
і робите ви долю вашу долею невіруючих
І коли душа приступає до горла
і ви дивитесь на [помираючого]
то Ми ближчі до нього, ніж ви, але ви не бачите цього
То чому ж ви, якщо не буде відплачено вам
не повернете її? Та якби ж ви були правдивими
Якщо він був одним із наближених
то отримає спокій, втіху та сад насолоди
І якщо він був одним із тих, хто праворуч
мир тобі! Ти — один із тих, хто праворуч
Та якщо він був одним із тих, які заперечують і блукають
то напуватимуть його окропом
і палатиме він у геєні
Ось це насправді і є достеменна істина
Тож прославляй ім’я Господа твого Великого
سورة الواقعة
معلومات السورة
الكتب
الفتاوى
الأقوال
التفسيرات

سورة (الواقعة) من السُّوَر المكية، نزلت بعد سورة (طه)، وقد جاءت بتذكيرِ الناس بوقوع يوم القيامة؛ للدَّلالة على عظمة الله عز وجل، وترهيبًا لهم من مخالفة أوامره، ودعوةً لهم إلى اتباع الدِّين الحق وتركِ الباطل، وخُتمت السورة الكريمة بتعظيمِ القرآن، وصدقِ أخباره وما جاء به، وقد أُثر عن النبي صلى الله عليه وسلم قراءتُه لها في صلاة الفجر.

ترتيبها المصحفي
56
نوعها
مكية
ألفاظها
380
ترتيب نزولها
46
العد المدني الأول
99
العد المدني الأخير
99
العد البصري
97
العد الكوفي
96
العد الشامي
99

* قوله تعالى: {فَلَآ أُقْسِمُ بِمَوَٰقِعِ اْلنُّجُومِ ٧٥ وَإِنَّهُۥ لَقَسَمٞ لَّوْ تَعْلَمُونَ عَظِيمٌ ٧٦ إِنَّهُۥ لَقُرْءَانٞ كَرِيمٞ ٧٧ فِي كِتَٰبٖ مَّكْنُونٖ ٧٨ لَّا يَمَسُّهُۥٓ إِلَّا اْلْمُطَهَّرُونَ ٧٩ تَنزِيلٞ مِّن رَّبِّ اْلْعَٰلَمِينَ ٨٠ أَفَبِهَٰذَا اْلْحَدِيثِ أَنتُم مُّدْهِنُونَ ٨١ وَتَجْعَلُونَ رِزْقَكُمْ أَنَّكُمْ تُكَذِّبُونَ} [الواقعة: 75-82]:

عن عبدِ اللهِ بن عباسٍ رضي الله عنهما، قال: «مُطِرَ الناسُ على عهدِ النبيِّ ﷺ، فقال النبيُّ ﷺ: «أصبَحَ مِن الناسِ شاكرٌ، ومنهم كافرٌ، قالوا: هذه رحمةُ اللهِ، وقال بعضُهم: لقد صدَقَ نَوْءُ كذا وكذا»، قال: فنزَلتْ هذه الآيةُ: {فَلَآ أُقْسِمُ بِمَوَٰقِعِ اْلنُّجُومِ} [الواقعة: 75]، حتى بلَغَ: {وَتَجْعَلُونَ رِزْقَكُمْ أَنَّكُمْ تُكَذِّبُونَ} [الواقعة: 82]». أخرجه مسلم (٧٣).

* سورة (الواقعة):

سُمِّيت هذه السورة بـ(الواقعة)؛ لافتتاحِها بهذا اللفظ، ولتسميةِ النبيِّ صلى الله عليه وسلم لها بذلك:

عن أبي بكرٍ الصِّدِّيقِ رضي الله عنه، قال: «سألتُ رسولَ اللهِ ﷺ: ما شيَّبَكَ؟ قال: «سورةُ هودٍ، والواقعةِ، و{عَمَّ يَتَسَآءَلُونَ}، و{إِذَا اْلشَّمْسُ كُوِّرَتْ}»». أخرجه الترمذي (٣٢٩٧).

و(الواقعةُ): اسمٌ من أسماءِ يوم القيامة.

* سورة (الواقعة) من السُّوَر التي شيَّبتْ رسولَ الله صلى الله عليه وسلم:

عن أبي بكرٍ الصِّدِّيقِ رضي الله عنه، قال: «سألتُ رسولَ اللهِ ﷺ: ما شيَّبَكَ؟ قال: «سورةُ هودٍ، والواقعةِ، و{عَمَّ يَتَسَآءَلُونَ}، و{إِذَا اْلشَّمْسُ كُوِّرَتْ}»». أخرجه الترمذي (٣٢٩٧).

* أُثِر عن النبي صلى الله عليه وسلم قراءتُه لسورة (الواقعة) في صلاة الفجر:

عن جابرِ بن سَمُرةَ رضي الله عنه، قال: «كان رسولُ اللهِ ﷺ يُصلِّي الصَّلواتِ كنَحْوٍ مِن صلاتِكم التي تُصَلُّون اليومَ، ولكنَّه كان يُخفِّفُ، كانت صَلاتُه أخَفَّ مِن صَلاتِكم، وكان يَقرأُ في الفجرِ الواقعةَ، ونحوَها مِن السُّوَرِ». أخرجه أحمد (٢٠٩٩٥).

1. تحقيق القيامة (١-٥٦).

2. دلائلُ البعث والجزاء (٥٧-٧٤).

3. تعظيم القرآن، وصدقُ أخباره (٧٥-٩٦).

ينظر: "التفسير الموضوعي لسور القرآن الكريم" لمجموعة من العلماء (7 /598).

مقصدُ سورة (الواقعة) هو التذكيرُ بوقوع يوم القيامة وهَوْلِه، ووصفُ ما يحدُثُ به؛ لتخويف الناس وترهيبهم من معصية الله عز وجل ومخالفة أمره، وفي ذلك دعوةٌ لهم للرجوع إلى الحق، والاستجابة لأمر الله.

ويُبيِّن ابن عاشور محورَها فيقول: «هو التذكيرُ بيوم القيامة، وتحقيق وقوعه.

ووصفُ ما يَعرِض لهذا العالَمِ الأرضي عند ساعة القيامة.

ثم صفة أهل الجنة وبعض نعيمهم.

وصفة أهل النار وما هم فيه من العذاب، وأن ذلك لتكذيبهم بالبعث.

وإثبات الحشر والجزاء.

والاستدلال على إمكان الخَلْق الثاني بما أبدعه الله من الموجودات بعد أن لم تكن.

والاستدلال بدلائل قدرة الله تعالى.

والاستدلال بنزعِ الله الأرواحَ من الأجساد والناس كارهون لا يستطيع أحدٌ مَنْعَها من الخروج، على أن الذي قدَرَ على نزعها بدون مُدافعٍ قادرٌ على إرجاعها متى أراد على أن يُمِيتَهم.

وتأكيد أن القرآن منزلٌ من عند الله، وأنه نعمةٌ أنعم الله بها عليهم فلم يشكروها، وكذَّبوا بما فيه». "التحرير والتنوير" لابن عاشور (27 /280).